Death Parade
| Death Parade | |
| デス・パレード Desu Parēdo | |
|---|---|
| Жанр | психологічний трилер[1] |
| Аніме-фільм | |
| Death Billiards | |
| Режисер | Юдзуру Тачікава |
| Продюсер |
|
| Сценарист | Юдзуру Тачікава |
| Композитор | Котаро Танака |
| Студія | Madhouse |
| Ліцензіат | ПА: Funimation |
| Дата виходу | 2 березня 2013 |
| Тривалість | 25 хв. |
| Телевізійний аніме-серіал | |
| Режисер |
|
| Продюсер |
|
| Сценарист | Юдзуру Тачікава |
| Композитор | Юкі Хаяші |
| Студія | Madhouse |
| Ліцензіат |
|
| Мережа | Nippon TV |
| Період показу | 9 січня 2015 — 2 березня 2015 |
| Кількість серій | 12 |
Death Parade (яп. デス・パレード, Desu Parēdo, «Парад смерті») — аніме-серіал у жанрі містичного психологічного трилера. Серіал вийшов у 2015 році та є розвитком ідеї короткометражного фільму «Смертельний більярд» 2013 року. Автором концепції, сценаристом та режисером обох робіт є Юдзуру Тачікава.
Сюжет кожного епізоду полягає в тім, що двоє людей опиняються у барі, не пам'ятаючи, як туди потрапили. Бармен і його помічниця пропонують їм зіграти в ту чи іншу гру, як-от більярд, дартс, боулінг тощо. Протягом гри учасники поступово згадують попередні події та врешті з'ясовують, що вони померли, бар являє собою загробний світ, а від того, які моральні якості вони демонструють під час гри, залежить їхня подальша доля у потойбіччі. Паралельно з історіями епізодичних відвідувачів бару, протягом серіалу розкривається історія потойбічного судді-бармена на ім'я Декім і його Асистентк��.
У всесвіті «Параду Смерті» потойбічний світ виглядає як внутрішній простір сучасного хмарочосу. Показано кілька барів, де над померлими відбувається суд у вигляді різних ігор. За результатами суду померлі відправляються на ліфтах до раю (пізніше пояснено, що насправді це реінкарнація) або до пекла, яке виглядає як темна порожнеча, де душа перебуває наодинці зі своїми найгіршими спогадами.
Окрім барів, показано комп'ютерні центри, один з яких відповідає за облік померлих, що прибувають, а інший досліджує їхні спогади, записані на кольорових камінцях. У підвалі знаходиться звалище для утилізації решток людських душ — відправляючись до раю чи пекла, душа залишає у ліфті оболонку, схожу на манекен.
Судді та інші мешканці потойбіччя виглядають як люди, хоча мають незвичайні очі. Вони живуть подібно до людей — наприклад вживають їжу та алкоголь. Продемонстровано, що вони мають деякі магічні здібності. Судді ніколи не були людьми та не відчувають емоцій. Це іноді заважає їм правильно зрозуміти мотивацію «клієнтів» і винести справедливий вирок, на чім і побудовано основний конфлікт серіалу.
- Декім (デキム, Dekimu)[2]
- Сейю: Томоакі Маено. Потойбічна істота, Суддя-бармен з бару «Квіндецім» (лат. «П'ятнадцять») на 15-му поверсі, де відбувається більша частина подій серіалу. Спочатку, як і інші Судді, був беземоційним пізніше Нона (див. нижче) як ризикований експеримент дозволила йому відчувати емоції. Має своєрідне хобі, майструючи з решток душ підсудних, що справили на нього враження, манекени, якими прикрашає свій бар.
- Асистентка ( アシスタント, Ashisutanto)
- Сейю: Асамі Сето
- Душа померлої молодої жінки, яку Декім залишив при собі як помічницю, оскільки не зміг винести їй вирок. Протягом більшості серій не пам'ятала свого імені, у титрах її називають Чорноволосою жінкою (黒髪の女, Kurokami no onna); у десятій серії вона згадала, що її звуть Чіюкі, і вона за життя була фігуристкою. Чіюкі допомагає Декіму, який не розуміє людських емоцій, розібратися у справжній мотивації його підсудних.
- Нона (ノーナ, Nōna). Сейю: Румі Окубо
- Ґінті (ギンティ, Ginti). Сейю: Йосімаса Хосоя
- Окулус (オクルス, Okurusu). Сейю: Тессьо Генда
- Квін (クイーン, Kuīn). Сейю: Рьоко Сіраїсі
- Кастра (カストラ, Kasutora). Сейю: Рьока Юдзукі
- Клавіс (クラヴィス, Kuravisu). Сейю: Кокі Утіяма
- Молодий чоловік (男, Otoko). Сейю: Юїчі Накамура
- Старий чоловік (老人, Rōjin). Сейю: Джун Хадзумі
- Такаші (たかし, Takashi). Сейю: Казуі Накаї
- Мачіко (真智子, Machiko). Сейю: Аяко Кавасумі
- Сігеру Міура (三浦しげる, Miura Shigeru). Сейю: Дзундзі Мадзіма, Лінн (у дитинстві)
- Маі Такада (高田舞, Takada Mai). Сейю: M.A.O., Юна Таніґучі (у дитинстві)
- Чісато Міядзакі (みやざきちさと, Miyazaki Chisato). Сейю: Марі Хатанака
- Місакі Тачібана (橘みさき, Tachibana Misaki). Сейю: Юріко Ямагучі
- Йосуке Татеіші (立石洋介, Tateishi Yousuke). Сейю: Масакадзу Моріта
- Маю Аріта (有田マユ, Arita Mayu). Сейю: Ацумі Танезакі
- Харада (原田, Harada). Сейю: Мамору Міяно
- Шімада (島田, Shimada). Сейю: Такахіро Сакурай
- Тацумі (辰巳, Tatsumi). Сейю: Кейдзі Фудзівара
- Сачіко Уемура (上村幸子, Uemura Sachiko). Сейю: Ікуко Тані
Короткометражний фільм «Смертельний більярд» або «Більярд смерті» (англ. Death Billiards, яп. デス・ビリヤード, латиніз.: Desu Biriyādo) був створений компанією Madhouse для фестивалю Anime Mirai 2013 в рамках Проєкту навчання молодих аніматорів який фінансує молодих аніматорів[3]. Цей та інші короткометражні фільми отримали по 38 мільйонів єн від Японської асоціації творців анімації, яка отримує фінансування від Управління культури при уряді Японії[4].
Автором ідеї, сценаристом та режисером фільму був Юдзуру Тачікава. «Смертельний більярд», разом з іншими короткометражними фільмами Anime Mirai, вийшов у 14 японських кінотеатрах 2 березня 2013 року[5].
Події фільму відбуваються не раніше шостої серії основного серіалу (позаду барної стійки вже знаходиться зображення дівчинки з дитячої книжки, яке додали туди в кінці п'ятої серії) та не пізніше за десяту (в десятій серії до бару потрапляє дружина старого з фільму, яка померла пізніше за нього).
Заснований на цій короткометражці аніме-телесеріал під назвою «Парад смерті», транслювався в Японії на каналі Nippon TV з 9 січня по 27 березня 2015 року[6]. Режисером та автором сценарію серіалу також став Юдзуру Тачікавою, продюсування здійснювали NTV, VAP та Madhouse, дизайн персонажів розробив Шінічі Куріта, а музику написав Юкі Хаяші[7]. Музичною темою опенінгу стала пісня «Flyers» гурту BRADIO, темою кінцевих титрів — «Last Theater» гурту NoisyCell.
Ліцензію на трансляцію серіалу в Північній Америці отримала компанією Funimation, яка транслювала його одночасно з ефіром в Японії. У Великій Британії серіал придбала компанія Anime Limited[8], але пізніше оголосила про скасування релізу та вилучення зі списку[9].
«Парад смерті» переміг на премії Anime Trending Awards 2016 року в категорії «Найкраще оригінальне аніме» та був номінований на категорії «Аніме року», «Аніме про надприродне», «Містеричне або психологічне аніме року» та «Музична тема опенінгу»[10][11][12][13]. Опитування, проведене на японському відеохостингу Niconico наприкінці зимового сезону аніме 2015 року, поставило «Парад смерті» на 9-е місце серед улюблених аніме користувачів[14]. IGN включив «Парад смерті» до числа найкращих аніме-серіалів 2010-х років[15].
- ↑ Momotaz Rahman Megha (25 жовтня 2018). 5 psycho thriller anime you need to check out. The Daily Star. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Mahoney, Rachel (9 грудня 2014). Rumi Ookubo, Yoshimasa Hosoya Join Death Parade Anime Cast. Anime News Network. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 2 квітня 2025.
- ↑ Loo, Egan (5 лютого 2013). Gonzo/ZEXCS/Trigger/Madhouse's Full Anime Mirai Trailer. Anime News Network. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Loo, Egan (6 червня 2012). Gonzo, Trigger, Pierrot, Madhouse Make Anime Mirai 2013. Anime News Network. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Loo, Egan (16 грудня 2012). Anime Mirai 2013 Slated for March 2. Anime News Network. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Loveridge, Lyenzee (9 грудня 2014). Death Billiards' Death Parade TV Anime Slated for January 9. Anime News Network. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 26 грудня 2014.
- ↑ アニメ『デス・パレード』公式サイト. Nippon Television (яп.). 29 травня 2015. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Osmond, Andrew (29 травня 2016). Anime Limited Updates from MCM London Comic Con (Updated). Anime News Network. Архів оригіналу за 7 вересня 2016. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Osmond, Andrew (20 травня 2018). Anime Limited Delists Ten Titles. Anime News Network. Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 1 квітня 2926.
- ↑ Official Results - 2nd Anime Trending Awards. Anime Trending Awards (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Official Results - 2nd Anime Trending Awards. Anime Trending Awards (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Official Results - 2nd Anime Trending Awards. Anime Trending Awards (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Official Results - 2nd Anime Trending Awards. Anime Trending Awards (англ.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ Stimson, Eric (8 квітня 2015). Winter 2015's Top Anime According to Nico Nico Users. Anime News Network. Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 1 квітня 2026.
- ↑ The Best Anime of the Decade (2010 - 2019). IGN. 1 січня 2020. Архів оригіналу за 1 січня 2020. Процитовано 1 квітня 2026.
